“Коли ми поїдемо на рибалку?” — запитує нормальний персонаж у сучасному
оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно:
“Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича, питає про
полювання, рибалку, врешті каже про справу”. Виходить, що рибалки хочуть
їхати на рибалку, а міністр любить не тільки полювання, а й рибалку.
Дивні наміри, дивні й смаки! Адже слово рибалка означає: “людина, що
рибалить (ловить рибу)”. А його захоплення — то рибальство, риболовля. З
цього можна зробити висновок, що рибалки тільки тоді їздять на рибалку,
коли автори, які пишуть про них, негаразд знають українську мову.
Нагода і пригода. Ці слова часто ставлять у фразах не там, де
треба. “Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й
студентові, письменникові й перекладачеві” (треба в пригоді); “Мені ще
не випало пригоди побувати в Ужгороді” (треба нагоди). Іменник нагода
означає випадок (здебільшого сприятливий), а іменник пригода вказує на
якусь подію, на якісь бувальці або виражає потребу, користь; від цього й
вислів стати в пригоді.
Звільнення і визволення. Перше походить від дієслова звільняти
(випускати на волю, позбавляти чогось обтяжливого, вилучати). Кажемо,
приміром, звільняти (звільнення) з-під арешту (з-під варти; від
податків, від роботи). А коли йдеться про відвоювання захопленої ворогом
території, про допомогу у виході зі скрутного становища, вживаємо
визволяти, визволення.
Адреса і адрес. Розрізняються значенням. Адрес — це письмове
вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею. Адреса ж — місце
проживання чи перебування особи, розташування установи; напис на
конверті, бандеролі тощо.
Вислови на адресу і за адресою також мають різне значення. Перший вказує
на напрямок дії (“Листи надсилайте на адресу...”), другий — на те, де
вона відбувається (“Консультаційний пункт міститься за адресою...”).
Пожежник і пожежний. У словнику української мови читаємо:
пожежник — працівник пожежної команди; пожежний — призначений для
гасіння пожежі (пожежні бочки, пожежна вежа). А той, хто постраждав від
пожежі,— погорілець. Відповідно слід і вживати ці слова.
Білет і квиток. Розрізняються і значенням, і словосполученістю. Тільки білет:
1. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки.
Екзаменаційний білет. Попався щасливий білет. 2. Цінні папери. Кредитний
білет. Казначейський білет. Білет грошово-речової лотереї. Банківський
білет.
Тільки квиток: 1. Документ, який засвідчує належність до організації. Партійний квиток.
2. Куплена картка, що дає право проїзду на транспорті, відвідання музею
тощо. Трамвайний квиток. Проїзний квиток. Залізничний квиток.
Гривня і гривна. Грошова одиниця незалежної України зветься
гривня, а гривна — це металева шийна прикраса у вигляді обруча. Гривня
відміняється як вишня: дві гривні (а не гривни), п’ять гривень (а не
гривен), двадцятьма шістьма гривнями (а не гривнами).
Дільниця і ділянка. Розрізняються значенням. Дільниця — це
адміністративно-територіальна або виробнича одиниця. Виборча дільниця.
Складальна дільниця. Ділянка — частина земельної площі; частина фронту;
галузь, сфера діяльності. Ділянка землі. Ділянка фронту. Ділянка
боротьби за науково-технічний прогрес.
Завдання і задача. Завдання — те, що визначено або заплановано
для виконання; доручення. А задача — це питання, що його розв’язують
шляхом обчислень за певною умовою (наприклад, у математиці). В усному
мовлення, у пресі часто плутають ці слова. Пишуть: “Основна задача
(замість завдання) сьогодні — успішно підготуватися до зими”.
Їжа і їда. Декому здається, що це слова-синоніми. Зовсім ні. Їжа —
то харчі (калорійна їжа, рослинна їжа). А їда — споживання їжі
(повільна їда; до (після) їди).
Блюдо і страва. Слово блюдо в нас означає “широка посудина”. А
продукти, приготовані для вживання, звуться стравами. Тож потрібно
казати: перші (другі, треті) страви, а не блюда.
Власне, тут зафіксовано лише деякі вади і труднощі сьогодніш-ньої мовної
практики. Їх значно більше, і про це в газеті, як кажуть, далі буде.
Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

Немає коментарів:
Дописати коментар